Звіт про роботу у ІІ семестрі 25-26 нр

 

Аналіз діяльності професійної спільноти вчителів технологій

у ІІ семестрі 2025–2026 навчального року

 

У ІІ семестрі 2025–2026 н.р. діяльність професійної спільноти вчителів технологій була спрямована на реалізацію науково-методичної проблеми ТКМЦНОІМ «Сприяння реформуванню академічних ліцеїв у перехідний період в умовах Нової української школи» та методичної теми «Формування ключових компетентностей школярів у процесі проєктно-технологічної діяльності».

З метою розвитку професійних компетентностей педагогів, удосконалення цифрової грамотності та впровадження сучасних освітніх технологій проведено вебінар «Онлайн-сервіси на уроках технологій: для творчості та натхнення». Результати опитування засвідчили, що 57 % педагогів оцінюють власний рівень цифрової компетентності як достатній, 9,5 % – як високий, а 33 % – як середній. Водночас лише 19 % учителів регулярно використовують інструменти штучного інтелекту, що визначає перспективний напрям подальшої методичної роботи.

Важливим напрямом діяльності стало впровадження STEM-підходів у технологічну освіту. Проведено онлайн-семінар «3D-моделювання як STEM-компонент у викладанні технологій» та практичний майстер-клас із роботи на лазерному верстаті. Педагоги ознайомилися з можливостями використання сучасного цифрового обладнання та програмного забезпечення для реалізації навчальних проєктів.

Для вивчення стану впровадження STEM-освіти проведено моніторинг «STEM-елементи та проєктний підхід у викладанні технологій». Результати показали, що найчастіше вчителі використовують інтегровані завдання (53,8 %), технічне конструювання та проєктування (46,2 %), макетування (70 %) і цифрові сервіси (38 %). Водночас лише 7 % педагогів використовують елементи робототехніки. Основною проблемою залишається недостатнє матеріально-технічне забезпечення закладів освіти.

З метою розвитку творчого потенціалу педагогів та популяризації сучасних і традиційних технологій проведено майстер-класи з вузликового плетіння та макраме. Практична спрямованість заходів сприяла розширенню професійного інструментарію вчителів та впровадженню нових ідей у навчальний процес.

Важливою подією стала ПрофМайстерка «Формування академічних ліцеїв в умовах НУШ. Місце технологічної освітньої галузі в міжпредметній інтеграції». Учасники обговорили роль технологічної освітньої галузі в структурі майбутнього академічного ліцею, особливості міжпредметної інтеграції та реалізації компетентнісного підходу.

Упродовж семестру продовжувалася робота щодо збереження та популяризації української культурної спадщини. Педагоги співпрацювали зі Школою Борщівської народної сорочки та ГО «Берегиня», долучалися до вивчення традиційної вишивки, відвідували виставки народних майстринь та проводили майстер-класи для внутрішньо переміщених осіб.

Вчителі технологій долучилися до заходів першої Національної зустрічі Міст, що навчаються ЮНЕСКО, під час яких представили досвід інтеграції технологічної освіти та проєктної діяльності в умовах співпраці закладів освіти з міською громадою. У межах події було презентовано педагогічний освітній мерч, проведено майстер-клас із виготовлення символічного виробу в техніці макраме, а також продемонстровано потенціал взаємодії освіти з міськими соціальними ініціативами.

З метою розвитку екологічної компетентності та краєзнавчої складової технологічної освіти організовано освітньо-пізнавальну екскурсію до Бакоти та водоспаду Бурбун. Учасники ознайомилися з можливостями використання природної та культурної спадщини регіону в проєктній діяльності учнів.

Значна увага приділялася методичному супроводу педагогів щодо впровадження Державного стандарту базової середньої освіти. Проведено супервізію «Особливості реалізації вимог стандарту на уроках "Технології" у 7–8 класах НУШ» та курси підвищення кваліфікації «НУШ. 9 клас. Освітня галузь технологічна: стандарт освіти і модельні програми».

Інформаційно-методична підтримка педагогів здійснювалася через блог консультанта, професійну спільноту у Facebook та Viber-групу, що забезпечувало оперативний обмін інформацією та поширення кращих педагогічних практик.

Проведена робота загалом забезпечила реалізацію прогнозованих результатів діяльності професійної спільноти вчителів технологій на 2025–2026 навчальний рік. Удосконалено методичну діяльність педагогів щодо впровадження компетентнісного підходу та модельних навчальних програм НУШ, активізовано використання проєктних, STEM-орієнтованих і цифрових технологій навчання, розширено можливості професійного розвитку вчителів через участь у майстер-класах, семінарах, супервізіях і курсах підвищення кваліфікації.

Разом із тим результати моніторингів засвідчили потребу подальшого розвитку цифрових навичок педагогів, зокрема щодо використання інструментів штучного інтелекту та робототехніки, а також удосконалення матеріально-технічної бази для ефективної реалізації STEM-підходів.

Отримані результати визначають орієнтири подальшого розвитку професійної спільноти, спрямованого на підвищення якості технологічної освіти та забезпечення її відповідності сучасним освітнім викликам.